Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Добржанська Є$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Добржанська Є. І. Порушення механізмів нейроендокринної регуляції та системи імунного захисту у хворих на псоріаз [Електронний ресурс] / Є. І. Добржанська // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2013. - № 4. - С. 51-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2013_4_11 Мета роботи - вивчення стану порушень механізму регуляції нейроендокринної системи та системи неспецифічного імунного захисту у хворих на псоріаз і корекція виявлених змін за допомогою патогенетичної терапії. Вивчено зміни концентрації адаптивних гормонів (кортизолу та соматотропного гормона) і стан імунного статусу у 120 хворих на псоріаз у динаміці комплексного лікування, до якого включено призначення даларгіну і амізону. Проведено аналіз ефективності лікування. Зростання рівня кортизолу і соматотропного гормона в дослідних групах побічно свідчить про посилення активності гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, а використання даларгіну сприяє збереженню активності енкефалінергічної системи. За результатами аналізу імунологічних показників хворих на псоріаз встановлено асоціацію між змінами показників CD4<^>+ | ||
| 2. | 
Добржанська Є. І. Порушення регуляторних адаптаційних механізмів у хворих на псоріаз [Електронний ресурс] / Є. І. Добржанська // Дерматологія та венерологія. - 2013. - № 4. - С. 73-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtv_2013_4_12 Помітна роль чинників навколишнього середовища, а саме стресових, дисфункція гіпоталамусу, порушення метаболізму гормонів переферичних залоз внутрішньої секреції у хворих свідчать про порушення механізмів адаптації. Використання патогенетичної терапії, спрямованої на відновлення нейроендокринної регуляції (за рахунок нормалізації рівню кортизолу та соматотропного гормону), дозволяє покращити результати терапії хворих на псоріаз. Вивчено зразки крові 120-ти хворих на вульгарний псоріаз до початку, під час та після закінчення лікування. Зростання рівню кортизолу та соматотропного гормону в 2-а і 2-б групах побічно свідчить про посилення активності гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, а використання даларгіну під час лікування сприяє збереженню активності енкефалінергічної системи.Заметная роль факторов окружающей среды, а именно стрессовых, дисфункция гипоталамуса, нарушения метаболизма гормонов переферичних желез внутренней секреции у больных свидетельствуют о нарушении механизмов адаптации. Использование патогенетической терапии, направленной на возобновление нейроэндокринной регуляции (за счет нормализации уровню кортизола и соматотропного гормона), позволяет улучшить результаты терапии больных псориазом. Изучены образцы крови 120-ти больных вульгарным псориазом к началу, во время и после окончания лечения. Рост уровня кортизола и соматотропного гормона в 2-а и 2-б группах побочно свидетельствует об усилении активности гипоталамо-гипофизарно-надпочечной системы, а использование даларгина во время лечения способствует сохранению активности енкефалинергической системы. | ||
| 3. | 
Добржанська Є. І. Аналіз змін показників імунітету у хворих на псоріаз [Електронний ресурс] / Є. І. Добржанська // Експериментальна і клінічна медицина. - 2013. - № 4. - С. 120-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2013_4_27 | ||
| 4. | 
Добржанська Є. І. Вивчення впливу обраної терапії на показники імунного захисту у хворих на псоріаз [Електронний ресурс] / Є. І. Добржанська // Медицина сьогодні і завтра. - 2014. - № 1. - С. 68-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2014_1_16 | ||
| 5. | 
Добржанська Є. І. Системні порушення функцій у патогенезі псоріазу [Електронний ресурс] / Є. І. Добржанська // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2013. - № 1-4. - С. 233-234. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dcs_2013_1-4_38 | ||
| 6. |
Дащук А. М. Комплексна терапія хворих на псоріаз з використанням вузькосмугової фототерапії на довжині хвилі 311 нм [Електронний ресурс] / А. М. Дащук, Н. О. Пустова, Є. І. Добржанська // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2015. - № 4. - С. 25-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2015_4_10 Мета роботи - дослідження ефективності та безпеки вузькосмугової фототерапії на довжині хвилі 311 нм у лікуванні псоріазу за допомогою апарата ультрафіолетового опромінення дерматологічного UVB-311 типу "Псоролайт" виробництва за НВПП "Меднромсервіс" (Полтава). Обстежено 20 пацієнтів - 18 (90 %) зі звичайним псоріазом та 2 (10 %) з долонно-підошовним і розподілено на 2 групи: досліджувану та контрольну. I група (досліджувана) - 10 хворих на псоріаз, яким проводили лікування засобами базової терапії та фототерапію. Під час дослідження всім учасникам проведено діагностичні та лікувальні процедури. Фототерапію проводили тільки пацієнтам I групи. Хворим I та II групи призначали базову терапію: магнію сульфат, аспаркам, фенкарол, піридоксину гідрохлорид, ціанокобаламін, зовнішньо - мазь кератолітичної дії. Діагностичні маніпуляції - огляд хворих, визначення PASI-індексу. Клінічне одужання у I групі спостерігали у 8-ми (80 %) пацієнтів, значне покращання - у 2-х (20 %) (редукція PASI - 65 - 80 %). Клінічне одужання у II групі спостерігалося у 6-ти (60 %) хворих (редукція PASI - 75 %), значне покращання - у 3-х (30 %) (редукція PASI - 52 %), незначне покращання - у 1-го (10 %). Висновки: результати лікування засвідчили, що терапевтична ефективність у групі хворих на псоріаз, які одержували базове лікування та фототерапію, вища, ніж у групі хворих, які одержували тільки базову терапію. Перевагою вузькосмугової фототерапії на довжині хвилі 311 нм є добра переносність, відсутність побічних ефектів, мінімальний ризик канцерогенезу завдяки відносно низькій сумарній дозі опромінення. | ||
| 7. |
Фоміна Л. В. Вивчення клінічних особливостей у хворих на хронічну екзему [Електронний ресурс] / Л. В. Фоміна, А. М. Дащук, Є. І. Добржанська // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2021. - № 4. - С. 23-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2021_4_6 Мета роботи - вивчити клінічні особливості хронічної екземи у 96 хворих віком від 18 до 78 років. Дослідження проводилося в міському клінічному шкірно-венерологічному диспансері № 5 м. Харків. Усі пацієнти надали письмову інформовану згоду на участь у дослідженні. Вік більшості з них (66,7 %) був від 31 до 50 років. Давність дерматозу у 6,3 % обстежених становила від 6 міс до 1 року, у 33,3 % - від 1 до 5 років, у 42,7 % - від 5 до 10 років, у 17,7 % - понад 10 років. Найчастішими причинами загострення у 51,1 % хворих визнано нервово-психічну травму і стрес, у 15,6 % - хвороби внутрішніх органів і перенесені гострі респіраторні захворювання, у 13,5 % - контакт з хімічними речовинами. У всіх хворих дерматоз носив рецидивний характер. Обстежені здебільшого скаржились на шкірний свербіж помірної інтенсивності (51 %) та виражені розлади сну (66,7 %). У 21,9 % пацієнтів виявлено помірний лейкоцитоз і прискорену ШОЕ, у 5,1 % і еозинофілію. Під спостереженням перебували 96 хворих віком від 18 до 78 років з хронічною екземою. Діагноз встановлювали на підставі даних анамнезу, скарг хворих на свербіж шкіри різної інтенсивності, результатів об'єктивного огляду, а також з урахуванням рецидивів дерматозу протягом більше ніж 1 року. У більшості пацієнтів тривалість дерматозу становила від 5 до 10 років. Хронічна екзема у них носила рецидивний характер. Тривалість ремісії становила (<$E4,9~symbol С~0,2>) міс, загострення - (<$E6,1~symbol С~0,2>) тиж. Для характеристики ступеня тяжкості хронічної екземи застосовували бальну систему оцінки, за якої середній ступінь тяжкості становив (<$E2,63~symbol С~0,08>) бала. За ступенем ураження шкірних покривів виявлено обмежені та поширені форми дерматозу. Хворі скаржились на свербіж різної інтенсивності: найчастіше - помірної інтенсивності, періодичний; болісний, постійний з тяжкопереборною потребою до розчухування; короткочасний; відсутність свербежу. Також хворі відзначали порушення сну у вигляді утрудненого засинання, раптового пробудження вночі, відсутності відчуття відпочинку після пробудження вранці. У 39 пацієнтів були шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем). У клінічному аналізі крові виявлено помірний лейкоцитоз, прискорення ШОЕ, еозинофілію, ознаки приєднання вторинної інфекції. Висновки: середній вік хворих становив від 31 до 50 років. У всіх обстежених дерматоз мав рецидивний характер. Середній ступінь його тяжкості становив (<$E2,63~symbol С~0,08>) бала. Найчастіше хворі скаржились на свербіж помірної інтенсивності (51 %) та виражені розлади сну (66,7 %). У 21,9 % обстежених виявлено помірний лейкоцитоз - прискорену ШОЕ, у 5,1 % - еозинофілію. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |